ХТО Є ХТО У ВИЩІЙ РАДІ ПРАВОСУДДЯ
Вища рада правосуддя (ВРП) – ключовий орган у судовій системі, який ухвалює остаточні рішення щодо усіх етапів суддівської кар'єри (призначення на посаду, підвищення, покарання, звільнення). А тому від складу Вищої ради правосуддя залежить, чи відбудеться якісне оновлення та очищення судового корпусу і судова реформа загалом.

До Вищої ради правосуддя входить 21 член: 10 обирає з'їзд суддів, а президент, Верховна Рада, з'їзд адвокатів, конференція прокурорів й з'їзд представників юридичних вишів та наукових установ призначають кожен по 2. Голова Верховного Суду входить до ВРП за посадою.

Раніше громадські організації "Автомайдан", "Центр протидії корупції" та "Фундація DEJURE"опублікували найгучніші провали Вищої ради правосуддя з моменту її створення: покривання недоброчесних суддів та суддів Майдану, тиск на незалежних служителів Феміди та багато іншого. У переважній більшості члени ВРП, які виносили ці рішення, будуть відігравати значну роль у впровадженні судової реформи.

Активісти звернути увагу, що Вища рада правосуддя наразі блокує судову реформу.

Хто ж її чинні члени? Автомайдан та “Фундація DEJURE” зібрали інформацію щодо кожного з них. У публікації ви знайдете коротку біографію, інформацію про родинні зв'язки, винесенні рішення й майно та зможете самі оцінити, чи готові довірити реалізацію судової реформи цим людям.

Як ВРП блокувало реформу?

7 листопада набув чинності закон щодо судової реформи, ініційований Володимиром Зеленським. Він припинив повноваження чинних членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та передбачив принципово новий порядок формування нової ВККС, який мав відбуватися за участі авторитетних міжнародних експертів.

Окремо закон передбачав очищення Вищої ради правосуддя (ВРП) через створення спеціальної етичної комісії з одночасним посиленням її ролі та повноважень. На помилковість посилення ВРП до її очищення неодноразово вказували громадські організації, однак їх застереження не були враховані. У підсумку ВРП скористалася новими повноваженнями та заблокувала як створення нової ВККС, так і власне очищення.

У березні Конституційний Суд за активної підтримки ВРП визнав цей закон неконституційним у частині створення етичної комісії, що унеможливило навіть теоретичне очищення ВРП за чинного законодавства. 

Проблему з ВРП дуже добре розуміють міжнародні партнери - без її вирішення справжня судова реформа, а отже відновлення довіри інвесторів до країни неможливі. Тому зобов'язання України забезпечити очищення і формування ВРП на нових принципах зафіксовано у меморандумі з МВФ на 5 млрд. дол. та в меморандумі з ЄС про отримання 1,2 млрд. євро макрофінансової допомоги.
Члени Вищої ради правосуддя
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Овсієнко Андрій Анатолійович
Голова Вищої ради правосуддя

2005 року обраний на посаду судді Турійського райсуду Волинської області. Від 2010-го почав працювати в Апеляційному суді Волинської області, де також обіймав адміністративну посаду заступника голови. Склав присягу члена ВРП під час XIV позачергового з'їзду суддів України 2017 року, а у вересні 2019-го обраний головою Вищої ради правосуддя.
Овсієнко Оксана Володимирівна (дружина) - адвокат, має право на зайняття адвокатською діяльністю з 2009 року. Наразі є кандидаткою на посаду судді, проходила навчання у Національній школі суддів, проходила стажування в ОАСКу та Святошинському суді м.Києва. Склала кваліфікаційний іспит.

Овсієнко Сергій Анатолійович (брат) - адвокат, має право на зайняття адвокатською діяльністю з 2009 року. Є інформація, що він притягувався до кримінальної відповідальності за зловживання владою або службовим становищем, але справу закрили.

Білоіваненко Олександр Володимирович (брат дружини) - начальник відділу оперативних заходів Управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби у Волинській області, за даними декларації родинних зв'язків за 2011-2015 роки.

Можливе використання дружиною та братом службового становища судді.

Брат Овсієнка - Овсієнко Сергій Анатолійович мав мінімум 14 справ у Апеляційному суду Волинської області й десь половину з них у час, коли сам Овсієнко був суддею цього суду.

Дружина - Овсієнко Оксана Володимирівна була представником сторін у понад 20 справ, що розглядались у Турійському суді Волинської області, де Овсієнко був суддею і 8 справ у Апеляційному суді Волинської області, де Овсієнко навіть був заступником голови суду.

Але найцікавішим є те, що дружина Овсієнка подарувала рідному брату судді Турійського суду Тітівалову Р.К. земельну ділянку у мальовничому місці біля озера Велище. Тоді ж, вона була представником сторін у 15 справах, які слухав суддя Тітівалов. Після цього, 19 липня 2018 року, ВРП ухвалила внести подання Президентові про призначення Тітівалова Романа Костянтиновича на посаду судді безстроково.

До речі, суддя Тітівалов у 2019 році у стані сп'яніння спричинив серйозне ДТП, але повністю уник покарання за дуже сумнівних обставин. Кримінальне провадження закрито у зв'язку з тим, що начебто неможливо встановити винуватця ДТП, хоча є свідки події.

ДБР зверталось до ВРП із дисциплінарною скаргою щодо судді Тітівалова на тій підставі, що він перебував за кермом у стані сп'яніння. Однак Ухвалою Першої дисциплінарної палати у відкритті провадження відмовлено, нібито через неналежні докази.
❖ Ймовірно, Андрій Овсієнко став головою ВРП завдяки впливу голови ОАСКу Павла Вовка. На “плівках Вовка" зафіксовано, як Павло Вовк переконував інших членів ВРП змінити Володимира Говоруху, якого він вважав ставлеником Порошенка, на більш зручного для нього кандидата. У випадку зміщення Говорухи з посади Вовк обіцяв, що посприяє, щоб ВРП “не перезавантажили". Зрештою так і відбулось, Говоруху замінили на Овсієнка, а ВРП не лише не перезавантажили, а й надали додаткові повноваження.


❖ Як випливає з “плівок Вовка" Андрій Овсієнко отримував від Павла Вовка вказівки як треба вирішити конкретні дисциплінарні справи щодо суддів.

❖ Овсієнко відігравав ключову роль у справах про відсторонення фігурантів справи Павла Вовка. У серпні 2019 року був доповідачем у справах про відсторонення судді ОАСКу Ігоря Погрібніченка та судді Суворівського суду м.Одеси Івана Шепітка. А у вересні 2020 доповідав щодо подань про відсторонення суддів Ігоря Качура, Ігоря Погрібніченка, Євгена Аблова, Олексія Огурцова.

У всіх випадках суддів не відсторонили. Після публікації записів НАБУ щодо впливу Павла Вовка на членів ВРП таке рішення виглядає як дія кругової поруки, коли ВРП покриває суддів, які мають тісні зв'язки з ВРП.

Цікаво, що Овсієнко має з цим судом ще один зв'язок - дружина Овсієнка, як кандидатка на посаду судді з квітня по травень 2019 року проходила стажування в Окружному адміністративному суді м.Києва.

❖ У липні 2019 року Овсієнко, разом з іншим членом ВРП Володимиром Говорухою, відвідував офіс президента. У ВРП підтвердили цей факт та пояснили, що вони “брали участь в експертних зустрічах, організованих Офісом президента, стосовно обговорень питань судово-правової реформи".

Це пояснення сумнівне, оскільки ці члени ВРП не входили до складу Комісії з питань правової реформи, яка спеціально створена для таких експертних зустрічей, а її члени стверджують, що у ці дні жодних зустрічей в Офісі президента не проходило.
Це створює враження наявності неформального впливу на голову ВРП з боку влади.

❖ Овсієнко був доповідачем у справі відставки судді з Апеляційного суду Черкаської області Володимира Пономаренка, якого зараз Антикорупційний суд судить за обвинуваченням в отриманні хабаря. Доповідач міг ініціювати відкриття дисциплінарного провадження щодо Пономаренка, згідно зі змінами до закону про “Вищу раду правосуддя". Замість звільнення Пономаренко отримав почесну відставку та виплату понад 800 тис. грн вихідної допомоги.

Рішення про відставку було винесено 03 грудня 2019 року. На той момент обвинувальний акт щодо судді Пономаренка вже передали до Вищого антикорупційного суду.

❖ На шосту річницю створення руху "Автомайдан" ВРП призначила на посаду довічно суддю Шевченківського суду м. Києва Анзора Саадулаєва, який у часи Майдану позбавляв прав керування автомайданівців за поїздку до Межигір'я. Доповідачем по Саадулаєву був Андрій Овсієнко.

❖ Саме за головування Андрія Овсієнка ВРП припинила трансляції своїх засідань, що велись останні 4 роки. Навіть на час карантину, коли відвідування засідань ВРП стало неможливим і вони де-факто стали закритими, голова ВРП жодним чином не відреагував на офіційні та публічні звернення громадських організацій з проханням відновити трансляції. Відео трансляція була відсутня навіть на засіданні в справі відсторонення суддів ОАСКу, яка, напевне, мала величезний суспільний інтерес.

❖ ВРП, під головуванням Овсієнка, систематично порушує законодавство про доступ до публічної інформації, а також обмежило доступ до матеріалів дисциплінарних проваджень. Зокрема, ВРП відмовилась надати повну інформацію про суддів, щодо яких ВККС надала рекомендації про їх звільнення у зв'язку із невідповідністю займаній посаді. Також відмовилась надати окремі матеріали справи щодо ексголови Октябрського суду м.Полтави Олександра Струкова. Верховний Суд визнав такі дії ВРП неправомірними, ще ряд позовів перебувають на розгляді (справа № 9901/589/19, № 9901/103/20, №9901/105/20, №9901/170/20).

За даними декларації за 2019 рік, Овсієнко проживає з дружиною та сином у столиці.

2018 року вони придбали квартиру на вул. Патріарха Скрипника площею 68,6 кв. м за 1,29 млн грн. На Волині родина залишила дві земельні ділянки площами 1488 та 937 кв. м, разом із житловим будинком, що з'явився 2012 року.

Пересувається Андрій Овсієнко автомобілем MAZDA 6 за 150 тис. грн., який є спільною власністю з його дружиною.

Голова ВРП задекларував типову для члена ВРП заробітну плату – 3,55 млн грн.

Дружина, Овсієнко Оксана Володимирівна є адвокатом, котра у 2015-2018 роках представляла інтереси у близько 40 провадженнях. Разом з тим Овсієнко декларував сумнівно низькі доходи від здійснення дружиною адвокатської діяльності: у 2013 - 17 216 грн., у 2014 - 17 216 грн., у 2015 - 15 256 грн., у 2016 - 19 700 грн., 2017 - 36 000 грн., 2018 - 29 784 грн. У 2019 році вона начебто взагалі не мала доходів від підприємницької діяльності, а отримувала стипендію у розмірі 39 721 грн.

Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Артеменко Ігор Анатолійович
Член Вищої ради правосуддя, член Другої дисциплінарної палати

Ігор Артеменко один із тих, хто віддав правосуддю переважну більшість свого трудового стажу. 1993 року став суддею Військового суду Одеського гарнізону.

2001-го перейшов у Військовий апеляційний суд Південного регіону, де виконував обов'язки голови. Склав присягу члена Вищої ради правосуддя на позачерговому з'їзді суддів України у 2017-му. Перебуває у складі Другої дисциплінарної палати.
Дружина - Артеменко Ірина Володимирівна.

Тесть - Павлов Валентин Володимирович, адвокат, має право на адвокатську діяльність з 2013 року. Також є бізнесменом і засновником багатьох підприємств, у т.ч. готель “Будинок Павлових”, що в Одесі.

Дочки - Артеменко Віра Ігорівна та Нездолій Катерина Ігорівна.
Мати - Агопян Віра Дмитрівна.

❖ В Артеменка був конфлікт інтересів при розгляді клопотання прокуратури про відсторонення судді Суворівського суду м.Одеси Івана Шепітка, який є одним з підозрюваних у справі голови ОАСКу Павла Вовка. Він розглядав позов тещі та тестя члена ВРП до його дружини про визнання права власності на їх нерухомість. Це був явно штучний спір з метою обходу законної процедури набуття права власності на збудовану нерухомість. Цілком ймовірно, що при цьому ще й використовувався вплив Артеменка як судді апеляційного суду Одеської області. А у травні 2019 році, за три місяці до вирішення питання про відсторонення, Шепітко відмовив у задоволенні позову Одеської міської ради про витребування у тестя та тещі члена ВРП земельних ділянок, на яких знаходиться готель “Дім Павлових” (справа № 523/16862/17). Тому його об'єктивність при розгляді питання відсторонення Шепітка була під великим сумнівом. Однак Артеменко не заявив самовідвід і навіть не повідомив щодо цього факту. У підсумку ВРП відмовила у відстороненні Шепітка.

❖ Член ВРП Артеменко, повідомляючи про обставини справи щодо відсторонення одного з суддів Ленінського районного суду Полтави, назвав ім’я та прізвище жінки-адвоката, яка стала викривачем корупційного злочину, за яким здійснюється слідство. Зроблено це до завершення досудового розслідування та пред’явлення судді обвинувачувального акту. Таким чином Артеменко створив реальну загрозу тиску на свідка з боку обвинувачуваної особи. Про це повідомила суддя Лариса Гольник.

❖ Систематично затягував розгляд дисциплінарних справ щодо одіозних суддів. 
Максимально довго тягнув з дисциплінарною скаргою щодо відомої судді Верховного Суду Ольги Ступак. Вони стосувались фактів надання суддею неправдивої інформації щодо обставин набуття квартири, джерел коштів для придбання елітного автомобіля та декларування будинку, у якому суддя проживає. Справу було нарешті відкрито лише через 2 роки після подання скарги.

Справа судді Сімоненко за брехню про обставини отримання нею податкового номера РФ лежала у ВРП з 2018 року. У червні 2020 Артеменко нарешті передав скаргу на розгляд з пропозицією відмовити у відкритті провадження. У підсумку ВРП вирішила, що факт отримання суддею Верховного Суду податкового номера країни-агресора не є порушенням.

Також, з початку 2019 року й дотепер Артеменко розглядає скаргу на суддів Октябрського райсуду Полтави, які відзначились при переслідуванні судді-викривачки Лариси Гольник.

Артеменко також затягував і зі справою судді Печерського райсуду Києва Крістіни Константінової (Тарасюк). Вона без будь-якої аргументації дозволила обшук в активіста Автомайдану, який зафіксував на задекларованому позашляховику голову Голосіївського суду м.Києва Олену Первушину. Артеменко тягнув з розглядом скарги майже 2,5 роки, а потім  залишив її без розгляду.

❖ Під час конкурсу до Верховного Суду Ігор Артеменко був доповідачем щодо судді Вікторії Мацедонської. Вона – одна з небагатьох, хто отримала позитивну оцінку Громадської ради доброчесності, бо під час Революції гідності не погодилась з рішенням Богдана Саніна про заборону Майдану і навіть написала окрему думку. Мацедонська отримала високий рейтинг, але ВРП більш як на 9 місяців затягнула її призначення суддею Верховного Суду.

❖ Відповідав за підготовку висновку, щодо призначення суддею Тетяни Черняєвої, керівниці апарату Октябрського суду м.Полтави. Вона брала безпосередню участь у переслідуванні Олександром Струковим судді Лариси Гольник. Була виконавцем багатьох документів та повністю підтримувала дії Струкова. На засіданні 19.05.2020 І.Артеменко формально зачитав звернення декількох ГО щодо врахування фактів, які свідчать про недоброчесні дії Черняєвої. Отримавши формальну відповідь, та не ставши додаткових питань, запропонував внести подання про призначення Черняєвої суддею. Таким чином було підтримано дії з переслідування судді Гольник за викриття корупції.

❖ Не побачив жодних порушень у діях судді Печерського суду м.Києва Світлани Шапутько, яка очевидно затягнула розгляд справи за фактом ДТП спричиненим суддею Окружного адмінсуду м.Києва  Ігорем Качурем. Вона зняла з розгляду його справу та повернулась до неї вже після закінчення строку притягнення до відповідальності й, звісно, закрила провадження. Артеменко вирішив, що яскравий приклад кругової поруки суддів не є порушенням та повернув скаргу без розгляду.

У члена ВРП та його родини достатньо коштовного майна, частину якого він набув у доволі сумнівний спосіб.

Так, Артеменко задекларував будинок в Одесі площею 222,4 кв.м., власником якого він став на підставі рішення Малиновського суду м.Одеси. Сам будинок знаходиться у Суворівському районі й Малиновський суд взагалі не мав права розглядати цю справу. Сама справа має всі ознаки штучного спору. Відповідно до позову, Артеменко придбав частину нежилої нерухомості, що належала ТОВ “Будинок Павлових”. Після цього він зробив прибудову, внаслідок чого вийшов будинок площею 222,4 кв.м. При цьому він забудував частину покрівлі будівлі, що належить ТОВ “Будинок Павлових”. Товариство звернулось з позовом до Артеменка І.А. з вимогою усунути порушення та відшкодувати йому шкоду у розмірі 10 000 грн. Своєю чергою, Артеменко звернувся із зустрічним позовом про визнання права власності на цей будинок, який і був дуже швидко задоволений судом.

Тут слід уточнити, що ТОВ “Будинок Павлових” належить батькам його дружини, а сама дружина була на той момент директором цього ТОВ. І невдовзі після цих операцій товариство було припинено. Тобто спір був фіктивним, а рішення суду було використане з метою реєстрації права власності на новозбудований об'єкт в обхід законної процедури.

До речі, цей будинок знаходиться у єдиному комплексі будівель, які разом складають Гостинний двір “Будинок Павлових”. Це великий готель з власним пляжем та розважальними закладами, який розташований поряд з пляжем «Лузановка». Сумнівно, що будинок Артеменка І.А. використовується саме для проживання. Дуже ймовірно, що він є частиною цього готелю.

Цей комплекс також набуто у дуже сумнівний спосіб. Значна частина будівель набута у власність через судові рішення. На цей час, Одеська міська рада через суд намагається повернути у комунальну власність майже 2 гектари землі.

Відповідно до декларації члена ВРП його дружина є власником незавершеного будівництва площею 407,10 кв.м. у м.Одесі. Однак у жодних даних про земельну ділянку під цією недобудовою та права на неї у декларації немає.

У дружини члена ВРП є ще інша нерухомість, задекларована вартість якої викликає значні сумніви:
  • квартира у Києві на вул. Печенізькій придбана на підставі договору купівлі-продажу 12.03.2018 за 798 504 грн. Однак відповідно до даних спеціалізованих сайтів ринкова вартість квартир у цьому будинку вдвічі вища.
  • квартира за адресою м. Одеса, Миколаївська дорога придбана на підставі договору купівлі-продажу від 21.01.2014 за 149 594 грн., що значно нижче ринкових цін на нерухомість в Одесі.
  • офіс площею 207 придбаний 20.11.2009 за 100 000 грн. та офіс площею 157 за адресою придбаний 04.12.2009 за 90 000 грн. Обидва офіси знаходяться у новому будинку за адресою м. Одеса, вулиця Заболотного, де ринкові ціни на нерухомість значно вищі, задекларованих.

Попри значну кількість нерухомості, якщо вірити декларації, подружжя Артеменка проживає у гуртожитку в Одесі, принаймні має там два “койкомісця”.

У розпорядженні родини чотири транспортні засоби, серед яких два легкових автомобілі: Toyota Fortuner та TOYOTA CAMRY. Остання придбана 2018 за 280 тис. грн, хоча на ринку за таку просять щонайменше 380 тис. грн. А у 2019 дружина придбала HYUNDAY GRAND STAREX 2018 р.в. за 622 895 грн., хоча на ринку ціни на такі стартують від 1 млн. грн.

Дочка члена ВРП Віра Ігорівна Артеменко у 2010 році, у віці 13 років, отримала у власність квартиру площею 114,3 кв. м у м. Одесі на вул. Маршала Говорова.
76-річна мати Ігоря Артеменка, Агопян Віра Дмитрівна, 2013 року зареєструвала право власності на квартиру в Одесі на вул. Михайла Грушевського, площею 66,8 кв. м. А 2017-го – 3 гаражі в будинку на вул. Маршала Говорова. За нашою інформацією, окремі договори на купівлю цих гаражів підписував від імені матері саме член ВРП.

Детальніше про майно члена ВРП у розслідуванні PROSUD.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Блажівська Оксана Євгенівна
Член Вищої ради правосуддя, член Другої дисциплінарної палати

У різні роки своєї діяльності працювала юрисконсультом, адвокатом, стажистом та помічницею нотаріуса. За президентства Януковича 2010 року стала суддею Господарського суду міста Києва. На момент призначення її батько Євген Блажівський уже працював заступником генпрокурора Віктора Пшонки.

До Вищої ради правосуддя призначена указом президента Зеленського у вересні 2019 року. Включена до складу Другої дисциплінарної палати.
Батько Євген Блажівський тривалий час працював прокурором на Львівщині, а за Пшонки став його заступником у ГПУ. Можливо, завдяки таким родинним зв'язкам Оксана Блажівська різко стала суддею після помічниці нотаріуса.

Сестра – Наталія Блажівська. Зробила карколомну суддівську кар'єру. У 26 років стала суддею Окружного адмінсуду м.Києва, а вже через 5 років, оминаючи апеляційний суд, одразу стала суддею Вищого адміністративного суду. У 2019 успішно перемогла у конкурсі та стала суддею Касаційного адмінсуду у складі Верховного Суду.  

❖ Систематично затягує з розглядом резонансних справ. Закон дає ВРП всього 60 днів на розгляд дисциплінарних скарг, але Блажівська його безпідставно порушує. 

Зокрема, вона є доповідачем у справі щодо голови Касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича. НАЗК встановило що він не задекларував понад 360 тис. грн. Це є підставою для покарання та навіть звільнення. Скарга надійшла до Блажівської 14 лютого 2020 року та мала бути вирішена не пізніше квітня. Але відбувалось очевидне затягування. Скаржнику навіть довелось звертатись з позовом на такі дії до Верховного Суду.  Лише 12 жовтня провадження нарешті відкрито.

Блажівська також є доповідачкою у гучній справі щодо судді Шостого апеляційного адмінсуду Констянтина Бабенка. Його у грудні 2019 року спіймали п'яним за кермом. Він же ж на камеру поліцейським пояснював, що він суддя і його не можна затримувати, навіть якщо когось вб'є. Скарга надійшла до ВРП ще у грудні 2019 і вже давно мало бути рішення. Однак досі рішення не прийнято, а суддя якого вже давно мали звільнити продовжує здійснювати судочинство та отримувати величезну зарплату. Для прикладу, у лютому 2020 року він отримав  понад 579 000 грн.

Затягує і розгляд справи щодо заступниці голови Октябрського суду м.Полтави Ганни Андрієнко. Вона була правою рукою одіозного Олександра Струкова і діяла його ж методами - шляхом затягування звільняла від покарання десятки нетверезих водіїв. Виявлено навіть ймовірні підробки судових рішень. Скарга знаходиться у Блажівської з травня 2020. Минуло вже понад 6 місяців, провадження відкрито, однак рішення досі не ухвалено.  

❖  Блажівська не побачила конфлікту інтересів у судді ОАСКу Євгена Аблова, який розглядав справу щодо законності обрання членом ВККС Тараса Лукаша при наявності у нього очевидних фактів його упередженості, щодо одного з учасників справи № 826/6879/17. Ухвалою Другої ДП ВРП від 17 лютого 2020 року відмовлено у відкритті провадження.

Вона ж у грудні 2019 голосувала за скасування рішення про звільнення Євгена Аблова з посади. 

Загалом Блажівська завжди займає типову для ВРП позицію, яка допомагала більшості суддів уникати відповідальності: підтримала відставку судді О.Струкова та відмову у відстороненні Павла Вовка та інших суддів ОАСКу, голосувала проти Антикорупційної стратегії та за те, що виклик членів ВРП на допит у НАБУ це тиск на ВРП.

Якщо вірити деклараціям, Оксана Блажівська з дочкою живуть з 2007-го у квартирі площею 110 кв. м, яка оформлена на дочку, неповнолітню Соломію Зелінську. З 2011 року вона користується автомобілем Jeep Grand Cherokee, оформленому на батька Євгена Блажівського. Але в деклараціях за 2014, 2015, та 2016 членкиня ВРП Блажівська в порушення закону не декларувала користування цим автомобілем.

Матір членкині ВРП Любов Блажівська зареєструвалася в Києві одразу після переїзду чоловіка в ГПУ. А невдовзі на неї записали велетенський маєток розміром із торговельний центр. За реєстром, загальна площа – 1260,9 кв. м. Зі слів Оксани Блажівської, будинок успадкований від її матері (бабусі кандидатки). У середині 2000-х Любов Блажівська була працевлаштована у ЗАТ «Львівський м'ясокомбінат».
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Говоруха Володимир Іванович
Член Вищої ради правосуддя, член Третьої дисциплінарної палати

Закінчив Військовий Червонопрапорний інститут Міністерства оборони СРСР у Москві.

На сайті Вищої ради правосуддя перераховано аж 13 нагород, відомчих відзнак та грамот у Володимира Говорухи. Серед них медаль «70 лет Вооруженных сил СССР» і ювілейний знак «10 років слідчому управлінню СБ України» (2002). Хоча за офіційною біографією Говоруха не працював у Службі безпеки.

Почав кар'єру судді не в Україні. У 1985 році, коли став членом військового трибуналу у м. Самарканд, а у 1989 році у м.Ташкент.


В Україну переїхав у 1993 році, коли став суддею Військового суду центрального регіону України 1993 року. Протягом 7 років обіймав адміністративну посаду – заступника голови. Від 2010-го суддя Апеляційного суду Київської області. Підтвердив здатність здійснювати правосуддя за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Обраний членом ВРП З'їздом суддів у березні 2018-го. Близько пів року обіймав посаду голови відомства та несподівано склав свої повноваження 24 вересня, за місяць після візиту до Офісу президента. Офіційна версія – за станом здоров'я. Хоча цей стан не заважає йому й надалі виконувати повноваження члена ВРП.
У декларацію родинних зв'язків пан Говоруха вписав дочку Сіренко Вікторію Володимирівну, яка працювала помічницею судді Київського окружного адмінсуду.
❖ Був доповідачем при розгляді клопотання прокуратури про відсторонення Павла Вовка у зв'язку із пред'явленням йому підозри як у 2019, так і у 2020 році. У двох випадках ВРП відмовила у їх задоволенні.  

Нагадаємо, що напередодні розгляду клопотання у 2019 році члени ВРП Андрій Овсієнко та Володимир Говоруха відвідували Офіс президента. З плівок Вовка також випливає, що Вовк домагався зміщення Говорухи з посади голови ВРП. У підсумку він написав заяву про звільнення нібито через стан здоров'я, що дозволило зайняти цю посаду Андрію Овсієнку. Очевидно це була певна домовленість в інтересах Вовка.  

❖ Розглядав скаргу судді ОАСК Євгена Аблова на рішення Другої дисциплінарної палати ВРП про його звільнення за істотний дисциплінарний проступок. Замість місяця, як того передбачає закон, Говоруха тягнув понад 6 місяців і на засіданні рівно на 6-ту річницю Революції гідності запропонував не звільняти Аблова, а дати йому сувору догану.

❖Також понад 1,5 року тягнув з розглядом подання ВККС про звільнення з посади відомого судді Богдана Саніна, який є символом "кривосуддя" часів Майдану. У підсумку 19 грудня 2019 року ВРП відмовилась його звільнити.


❖ Завдяки діям Говорухи уникли звільнення й інші судді Майдану. Наприклад, ВРП відмовилась звільняти Сергія Лапія, якого ВККС визнала таким, що не відповідає обійманій посаді. Також передумали звільняти суддю Ленінського суду міста Кропивницького Євгенія Безсмолого, який під час Революції гідності свавільно кинув за ґрати учасника Майдану.

❖ Був доповідачем по розгляду скарги на суддю ОАСКу Ігоря Качура, яка стосувалась його негідної поведінки в особистому житті. Зокрема він перешкоджає побаченням його колишньої дружини з малолітньою дочкою. Суд зобов'язав його забезпечувати такі побачення, але він не виконує судове рішення та далі продовжує перешкоджання. Говоруха не побачив жодних порушень у тому, що суддя не виконує рішення суду. 


❖ Говоруха розглядав рекомендацію ВККС про звільнення судді Володимирецького райсуду Рівного Віталія Поровського у зв'язку із його невідповідністю займаній посаді, котра надійшла у ВРП ще на початку 2019-го. Він тягнув з розглядом рекомендації понад рік, доки суддя не подав заяву про відставку. 13 лютого 2020 ВРП задовольнила цю заяву судді. А через 5 днів Говоруха нарешті вніс рекомендацію про звільнення Поровського на розгляд ВРП, яка була відхилена через його відставку. Таким чином суддя замість звільнення за невідповідність займаній посаді отримав почесну відставку з величезним довічним утриманням. До речі, практично одночасно з відставкою у Поровського в кабінеті відбувся обшук НАБУ у справі про хабарництво, в ході якого у нього знайшли золоті злитки, які не вказано у декларації судді. 

❖ Долучався до переслідувань суддів, які мають підтримку суспільства та відмовились толерувати кругову поруку. Він був доповідачем у справі за скаргою на відомого підтримкою громадськості суддю Мелітопольського районного суду Запорізької області Віктора Фоміна. Відповідно до скарги суддя передав Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майно підозрюваного Романа Тимківа, на яке ухвалою накладено арешт. Рішенням Першої Дисциплінарної палати ВРП від 02.11.2018 Фоміну оголошено догану. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2019 дане рішення було визнане незаконним та скасовано самою ВРП



❖ Будучи суддею, Говоруха в колегії залишив без змін вирок Ірпінського міського суду, яким виправдали ірпінського забудовника Табалюка. Останній вихопив об'єктив камери у журналіста СТБ та заховав його в себе в машині. Суд вирішив, що в забудовника не було прямого умислу перешкоджати журналістській діяльності. За відомостями журналістки Ірини Федорів, колегія з Говорухою заборонила відеозйомку відкритого судового процесу.

Згідно з декларацією за 2019 рік, Володимир Говоруха проживає разом із дружиною Наталією Володимирівною. 

Член ВРП нещодавно приватизував разом з донькою Нізрюхіною (Говорухою) Анною Володимирівною столичну квартиру площею 67,5 кв. м.

Також від 2008-го дружина Наталія Говоруха має пів квартири в місті Українка Київської області. Решта належить Вячеславу Володимировичу Іванюку. У 2019 придбала квартиру у Києві площею 56 кв м. у новобудові за 758 946 грн. З декларації випливає, що будівництво ще не завершене.

2007-го Володимир Говоруха придбав автомобіль Mitshbushi Outlander за підозрілі 149 тис. грн. Нагадаємо, що це межа безготівкового розрахунку.

Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Гречківський Павло Миколайович
Член Вищої ради правосуддя, член Третьої дисциплінарної палати

У 2005 році отримав свідоцтво адвоката та заснував власне адвокатське бюро Гречківського. Обраний на посаду члена Вищої ради юстиції ІІІ позачерговим з'їздом адвокатів України.

З 2013 року є секретарем Ради адвокатів України. Саме тоді компанія його невістки Маріанни Гречківської ТОВ «ЕМ ДЖИ ПРИНТ» стала монопольним виготовлювачем адвокатських посвідчень для РАУ. Фірма бере 187 грн за одне посвідчення, хоча вони мали б видаватись безкоштовно.
У декларацію родинних зв'язків член ВРП вписав сина, Гречківського Івана Павловича, що працює адвокатом. Втім портал «Судова влада України» не містить інформації про юридичну практику Гречківського-молодшого. Там є лише адміністративне провадження щодо оскарження постанови патрульного за порушення ПДР. Іван Гречківський був за кермом елітної автівки Maserati GranTurismo.

Його батько, Гречківський Микола Павлович, від 1991 до 2002 року обіймав посаду заступника голови Вищого господарського суду.

Сестра Павла Гречківського, Майя, була дружиною ексдепутата Миколи Мартиненка.
Павло Гречківський, мабуть, найвідоміший із членів ВРП своєю негативною репутацією.

❖ У 2016 ГПУ затримала Олега Шкляра після передачі йому 150 000 дол.США. Він, на переконання правоохоронців, мав передати ці кошти члену ВРП Павлу Гречківському, аби той домовився за винесення потрібних замовнику рішень судів трьох інстанцій. Загалом йшлося по 500 тис.доларів. Про це слідчим розповів сам Шкляр. За даними журналістів проекту "Слідство.інфо", незадовго до затримання Гречківський зустрічався з тодішнім головою Вищого господарського суду Богданом Львовим і можна здогадатися предмет їхньої розмови. У ГПУ також були цікаві записи телефонних розмов, де голос, дуже схожий на Гречківського давав інструкції Шкляру про передачу отриманих коштів.

Однак під час розслідування слідчі допустили величезну кількість порушень, а диск із записами розмов Гречківського не вдалось заслухати, бо диск не відкрився. Окрім того, два з трьох суддів Шевченківського суду, які слухали справу (В. Бугіль та В. Циктіч) фактично зобов'язані Гречківському своєю посадою. Тому суд повністю виправдав члена ВРП.

У апеляції справу Гречківського розглядала колегія на чолі з Мельником. Третя Дисциплінарна палата ВРП, куди входить Гречківський, відмовила у відкритті провадження щодо Мельника. При цьому Гречківський навіть не заявляв самовідвід.

❖    Гречківський часто згадується на записах НАБУ з кабінету голови ОАСКу з яких випливає, що він особливо наближений до Павла Вовка. Вони навіть разом випивали та вирішували багато справ. Зокрема, Павло Вовк розповідає, що саме через Гречківського домовлявся про вирішення питання щодо судді ОАСКу Є.Аблова та щодо суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Василенка та Кузьменка.
Найімовірніше, саме з Гречківським Вовк обговорював питання заміни голови ВРП та радив створити т.зв. “коаліцію Гречківського”. Після чого член ВРП на власній сторінці у Фейсбуці заявив, що “коаліція Гречківського - це правильна справа.”

Коли Гречківського викликали у НАБУ на допит як свідка, то він заявив, що це тиск на нього як члена ВРП. Цим самим він фактично перешкоджає проведенню належного розслідування у цій справі.


❖ На посаді члена Вищої ради правосуддя Гречківський відзначився переслідуванням судді-викривачки Лариси Гольник. Саме він був доповідачем у справі відомої судді, яку покарали за пост у фейсбуці. Це було очевидне переслідування, що заблокувало їй можливість брати участь у конкурсі до Вищого антикорупційного суду.

❖ Водночас, при розгляді скарги на суддю Майдану Олену Журавську він не побачив підстав навіть для відкриття дисциплінарного провадження.

❖ Після обрання Гречківського вдруге членом ВРП  до суду було подано позовну заяву про оскарження його призначення. На це Павло Гречківський у своїй соціальній мережі відреагував постом, де назвав позов та позивачів “тупими”.


У майновій декларації Павла Гречківського є велетенська квартира в Києві площею 363 кв. м, два завершені паркомісця, чотири в стані будівництва та два гаражі. Вісім найменувань ювелірних виробів, якими частково володіє дружина Ганна.

Автопарк подружжя Гречківських складається з трьох автівок: Mercedes-Benz ML 55 AMG, Maybach 57S та BMW Alpina B6.

На Ганну Гречківську також записані шість компаній із велетенськими статутними капіталами. Так статутний капітал компанії ТОВ "Ботанік", яка знаходиться у 100% власності дружини члена ВРП - понад 26 млн. грн. Статутні капітали інших п'яти компаній: від 2 до 6 млн гривень.

За інформацією програми «СХЕМИ: корупція в деталях» Гречківський мав спільний бізнес із суддею Артуром Ємельяновим. Так, подружжя Гречківських володіли ТОВ «Оздоровчий центр Сесіль» спільно з ексдружиною Ємельянова Світланою. Компанія у 2007 році за рішенням Київради отримала в оренду 7 гектарів заповідного лісу на Жуковому острові в Києві. Журналісти припускають, що навіть після зміни власників Гречківський далі може мати контроль над компанією


Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Грищук Віктор Климович
Член Вищої ради правосуддя, член Другої дисциплінарної палати

Віктор Грищук український правознавець, доктор юридичних наук, професор.

Від вересня 2003 року працював у Львівському державному університеті внутрішніх справ, де обіймав посади декана факультету економічної безпеки, завідувача кафедрою кримінального права і кримінології. Від 2014-го – декан юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ.

Членом Вищої ради правосуддя Грищук став 2019-го року, коли його обрали делегати З'їзду представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Дочка Грищук Оксана Вікторівна професор кафедри теорії та філософії права. Подавалась на посаду судді Конституційного Суду України. Володіє численною нерухомістю (будинки та квартири у Львівській області), які не можна пояснити її офіційними доходами. У 2012 році вона також придбала Lexus RX 350 2010 року випуску за 280 000 грн, тоді як ринкова вартість на такі авто в той час була вдвічі більша.
❖   Фігурант “плівок Вовка”. Як випливає із записів НАБУ після обрання Грищука членом ВРП підконтрольні Вовку організації подали позови, які могли заблокувати його роботу у ВРП. Грищук звернувся до Вовка, який запевнив його, що контролює ці справи й Грищук зможе працювати. Після цього Вовк намагався використати Грищука для просування потрібних Вовку кандидатів на члени ВРП.

❖   Був відповідальним за розгляд колективної скарги на голову ОАСКу Павла Вовка, яка базувалась на даних “плівок НАБУ”. У ВРП уже є достатня практика, що суддю притягують до дисциплінарної відповідальності на підставі схожих записів НАБУ. Ця скарга могла стати підставою для покарання суддів ОАСКу, але в грудні 2019 року Грищук скаргу повернув заявнику, нібито через недостатню кількість фактів. 

❖   Доповідав щодо призначення Катерини Застрожнікової суддею Соломянського районного суду м.Києва. Під час доповіді повідомив, що кандидатка відповідає усім критеріям і питань немає. Після уточнення іншого члена ВРП, Олексія Маловацього, про її шлюб з суддею Віктором Фоміним, раптово змінив свою думку і запропонував відкласти розгляд справи. 

Згідно з декларацією за 2019 рік, Віктор Грищук мешкає один. Володіє квартирою у Львові площею 99 кв. м, земельним паєм на 2 га, гаражем та гробівцем за 55 тис. грн. Користується столичною квартирою площею 89 кв м. 

У 2019 році Грищук продав квартиру за  2,72 млн грн. Однак у щорічній декларації за 2019 рік він не вказав цього доходу, що є порушенням антикорупційного законодавства.

Від 2012 року пересувається автомобілем Toyota Venza за 275 тис. грн.

Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Данішевська Валентина Іванівна
Голова Верховного Суду, член Вищої ради правосуддя (за посадою)

Від 1992 року – арбітр арбітражного суду Запорізької області, згодом стала начальником відділу. У 2000-х обіймала посаду директора проєкту «Центр комерційного права» фірми «Делойт Туш Томацу Емерджінг Маркетс Лтд» (США) в Україні «Комунального підприємства «Генеральна дирекція Київської міської державної адміністрації з обслуговування іноземних представництв».

Була директором БО «Центр комерційного права». 2015 року обрана до складу громадської ради при Міністерстві юстиції України.

Суддею Верховного Суду стала 2017-го року в результаті проведення конкурсу. Голова Верховного Суду.

До складу ВРП входить за посадою, тобто автоматично.
Відповідно до декларації родинних зв'язків Данішевської її родичі в правоохоронних та судових органах не працюють.
❖  Будучи головою новоствореного Верховного суду та членом ВРП, Валентина Данішевська впродовж усього 2019 року змогла винести лише одну ухвалу щодо перегляду постанови за заявою адвоката, а загалом у реєстрі судових рішень лише 8 її рішень, з них 4 окремі думки.

❖  Доповідала про відставку судді Володимирецького районного суду Рівненської області Поровського, у час коли вже існувала рекомендації ВККС про його звільнення через невідповідність посаді. ВРП відправила його у відставку за 5 днів до можливого звільнення. 

❖  На посаді члена ВРП фактично нічим не відзначилася. Вона зазвичай не брала участі у найбільш резонансних рішеннях ВРП (щодо справи Вовка, щодо Аблова і Саніна, щодо Струкова та ін.). Однак жодної публічної заяви, яка б свідчила про незгоду з такою позицією ВРП не робила. 

❖  З “плівок НАБУ” випливає, що Данішевська не лояльна до Павла Вовка і він намагався її усунути від вирішення важливих для нього питань. Останнім часом також є очевидною інформаційна кампанія проти Данішевської. Анонімні телеграм-канали, які пов'язують з Вовком систематично публікують щодо неї інформацію, яка б мала дискредитувати її в очах суддів, навіть з'явилися фейкові інтерв'ю від її імені.  

❖  Валентина Данішевська була ініціатором розгляду на Пленумі Верховного Суду питання щодо “плівок Вовка”. У результаті 18 вересня 2020 року Пленум офіційно визнав, що поведінка суддів ОАСКу, яка зафіксована на записах НАБУ є негідною звання судді й такі дії суттєво підривають авторитет правосуддя. Це було важливо, оскільки вперше судді офіційно дали оцінку цим плівкам. У відповідь вкрай негативно відреагувала ВРП, а на Данішевську почалась нова хвиля інформаційних атак.
Валентина Данішевська з чоловіком Олегом Кравцем володіють трьома квартирами у Києві площами 74, 45 та 34 кв. м.

У декларацію вписані також три земельні ділянки на Запоріжжі та Київщині, гараж та маленький садовий будинок площею 16 кв. м.

На Київщині чоловік зводить будинок площею 159 кв. м.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Іванова Лариса Броніславівна
Член Вищої ради правосуддя, член Третьої Дисциплінарної палати

Вперше стала суддею арбітражного суду Києва 1996 року. Відтоді вона не полишала суддівське крісло.

Від липня 2002-го майже 9 років була заступником голови Господарського суду м. Києва.

Після приходу Януковича зробила кар'єрний стрибок: у березні 2011-го, оминаючи апеляційну інстанцію, одразу стала суддею Вищого господарського суду, який тоді очолив Віктор Татьков.

До складу Вищої ради правосуддя обрана наприкінці 2018 року XVI позачерговим з'їздом суддів України. Включена до складу Третьої дисциплінарної палати. Про те, що Іванова буде обрана членом ВРП, стало відомо за день до «вільного і таємного» голосування на З'їзді суддів.
Відповідно до декларації родинних зв'язків за 2013-2017 роки, син Антон Іванов працює суддею Господарського суду Луганської області. Дочка Галина Іванова – приватний нотаріус, а дружина брата Лариса Сокуренко – суддя Господарського суду Київської області.
❖  Кандидатура Іванової на посаду члена ВРП була узгоджена заздалегідь і про її обрання стало відомо за день до З'їзду. Голосування на З'їзді суддів 19-20 грудня 2018 року було формальністю. Це ставить під сумнів чесність та прозорість процедури її обрання та незалежність самої членкині ВРП.

❖  У висновку Громадської ради доброчесності є низка фактів, які свідчать про її недоброчесність: неетична поведінка під час відправлення правосуддя, втручання в здійснення правосуддя і неповідомлення про це в декларації доброчесності, імовірне винесення рішень за наявності конфлікту інтересів.

❖ До речі, Іванова успішно оскаржила до Окружного адміністративного суду м. Києва негативний висновок Громадської ради доброчесності. Мовляв, майно Іванової ще у 2014 році перевіряла податкова і не знайшла жодних проблем.

Разом з тим оскарження висновку є сумнівним, оскільки висновки ГРД взагалі не підлягають оскарженню у судах. Тому це рішення суду є радше проявом кругової поруки ніж судовим захистом.

❖ Віддячити ОАСКу Іванова отримала можливість у справі “плівок Вовка”. Вона була доповідачем при розгляді клопотання прокуратури про відсторонення від посади заступника голови ОАСКу Володимира Келеберди. Як і в інших випадках ВРП відмовилась його відсторонити, оскільки, начебто, він взагалі не отримав підозру та не набув статусу підозрюваного.     

❖ Була доповідачем у скарзі на одіозного голову Октябрського суду м. Полтави О. Струкова. Він розглядав протокол поліції про вчинення ДТП його заступницею Ганною Андрієнко та обмежився лише усним зауваженням.Тут був очевидний конфлікт інтересів та кругова порука. Але Іванова не побачила жодних порушень у діях Струкова та відмовила у відкритті провадження.

❖ Затягувала розгляд скарг на суддів Верховного Суду Мороз, Бучик та Рибачука. Ці судді застосували поширену серед суддів технологію протиправної зміни судових рішень через виправлення “описок”. У справі № 469/1511/16-а вони так виправили “описку”, що змінили суть рішення та половину його тексту. Скаргу подано ще у грудні 2019 року. За законом вона мала бути розглянута протягом 60-ти днів. Однак рішення винесли лише 28 жовтня. Суддям дали сувору догану, хоча такі порушення цілком заслуговують на звільнення.

Також тягне зі скаргою на суддю та кандидатку до ВККС Гаєву, яка систематично допомагала уникати покарання за нетверезе водіння, у т.ч. у резонансній справі щодо одеського прокурора, який у стані сп'яніння кидався на поліцейських.

«Працювала кочегаром в котельні три роки, потім нормувальником в цеху рік і рік інженером з техніки безпеки», – так Лариса Іванова обґрунтовувала наявність коштовного майна під час співбесіди на посаду судді Верховного Суду.

У період проходження конкурсу на посаду судді Верховного Суду, Громадською радою доброчесності виявлена невідповідність способу життя сім'ї Лариси Іванової задекларованими доходами. Зокрема, родина Лариси Броніславівни володіє численними квартирами в Києві, земельними ділянками та автомобілями. Крім того, чоловік-пенсіонер володіє незавершеним будинком на 409 кв. м у Києві.

Під час інтерв'ю на запитання журналістів про походження коштів на елітний будинок у закритому котеджному містечку, Лариса Іванова повідомила, що кошти заробила з чоловіком за кордоном. Чоловік Іванової Володимир служив у лавах Радянської армії в Німеччині, а сама суддя в цей час не працювала. Отже, аргументація кандидата аж ніяк не пояснює походження нажитого майна.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Краснощокова Наталія Степанівна
Член Вищої ради правосуддя, член Першої дисциплінарної палати

Від 1991 року – суддя Петровського районного суду Донецька. 2001-го перейшла в Апеляційний суд Донецької області, де також обіймала адміністративну посаду заступника голови. Успішно пройшла кваліфікаційне оцінювання та підтвердила здатність здійснювати правосуддя.

Членом Вищої ради правосуддя обрана 2018-го XVI позачерговим з'їздом суддів України. Включена до складу першої дисциплінарної палати.
Відповідно до декларації родинних зв'язків Краснощокової, її родичі в правоохоронних та судових органах не працюють.
❖ Краснощокова була в переліку узгоджених для обрання осіб, про що стало відомо напередодні З'їзду до «таємного» голосування. Це свідчить, що її кандидатура влаштовує осіб, які погоджували списки переможців.

❖ Наталія Краснощокова була доповідачем при розгляді ВРП кандидатури на посаду Верховного Суду Губенко Н. М., яку Громадська рада доброчесності визнала недоброчесною через сумнівне майно та свавільні рішення. Однак у Краснощокової не виникло питань до судді і її призначили на нову посаду.


❖ Краснощокова розглядала скаргу на суддю Солом'янського районного суду м.Києва Букіну, яка шляхом виправлення описки фактично змінила судове рішення та допомогла судді ОАСК Качуру свавільно забрати малолітню дитину у своєї матері. Попри очевидність порушення, Краснощокова рекомендувала відмовити у відкритті провадження щодо Букіної.

З іншого боку дуже швидко розглянула скаргу в інтересах судді Качура на суддю Вищого антикорупційного суду Андрія Біцюка, який дав НАБУ дозвіл на обшук його будинку та квартир та рекомендувала відкрити дисциплінарне провадження. Це свідчить, що Краснощокова діє відповідно до правил кругової поруки. 

❖ Не побачила жодних проблем і у діях судді Верховного Суду М.Тітова, який завдяки затягуванню з розглядом справ звільнив від покарання понад 20 водіїв, яких спіймали п'яним за кермом. Ці факти були озвучені у рішенні ГРД, але проігноровані при призначенні його суддею Верховного Суду та при розгляді дисциплінарної скарги. В ухвалі про відмову у відкритті провадження лише одне речення - “в діях судді не встановлено ознак дисциплінарного проступку”.

❖ Була доповідачкою у справі за скаргою на рішення дисциплінарної палати ВРП про закриття провадження щодо судді Ольги Ступак. ВРП встановила, що вона збрехала на конкурсі до Верховного Суду щодо обставин набуття її квартири, тобто стала суддею найвищого судового органу завдяки брехні. Однак Краснощокова підтримала рішення, що це не є порушенням і справу потрібно закрити. Внаслідок цього ВРП встановила прецедент, що завдяки брехні можна стати суддею Верховного Суду.

Згідно з майновою декларацією, разом із чоловіком та сином володіють від 2005 року квартирою в Донецьку. А нещодавно родина придбала у столиці 88 кв. м житлової нерухомості невідомої вартості. Краснощоков Сергій Володимирович від 2008 року пересувається на Skoda Octavia.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Маловацький Олексій Володимирович
Член Вищої ради правосуддя, член Першої дисциплінарної палати

2003 року отримав свідоцтво адвоката. До призначення у ВРП обіймав посаду директора ТОВ «Юридична компанія «Юс Новітас». Був депутатом Київради, членом фракції «Удар-Солідарність».

На виборах 2014 року обіймав посаду заступника керівника юридичної служби Петра Порошенка і керував юридичним відділом партії «Блок Петра Порошенка» під час виборів до Верховної Ради. Брав участь у виборах народних депутатів у списку БПП під № 84.

Призначений членом Вищої ради юстиції Верховною Радою України 2015-го. У лютому 2019 повторно обраний членом Вищої ради правосуддя з'їздом адвокатів України, попри пряму заборону для однієї особи обіймати цю посаду двічі поспіль. Про це навіть було згадано в останньому висновку Венеційської комісії щодо законопроекту № 3711.

Заступник Голови Вищої ради правосуддя

Дружина члена ВРП, Маловацька Наталія Анатоліївна, працює приватним нотаріусом.
❖ Олексій Маловацький фігурував у листуванні нардепа-втікача Онищенка. За інформацією журналістів «Слідство інфо», Онищенко домовлявся з Юлією Тимошенко, щоб члени її партії підтримали Маловацького на таємному голосуванні як члена ВРП від Верховної Ради.

❖  Долучався до переслідування суддів, які протидіють корупції й круговій поруці та мають підтримку у громадськості. Зокрема, активно блокував призначення суддею Катерини Застрожнікової. Єдиною причиною затягування з її призначенням був її чоловік - суддя у відставці Фомін, який ухвалював багато рішень, що дозволяли НАБУ проводити розслідування у т.ч. щодо Павла Вовка. Така поведінка викликала значний суспільний резонанс.

❖     НАБУ здійснює досудове розслідування за фактом можливого зловживання службовим становищем чиновниками Державної служби геології та надр України під час видачі ТОВ «Аркона Газ-Енергія» спецдозволу на розробку Свистунківсько-Червонолуцького родовища у Полтавській області. Відповідно до журналістського розслідування, яке стало основою кримінальної справи, Маловацький лобіював маловідому газову фірму «Аркона Газ-Енергія» з оточення Порошенка. 


❖ На конкурсі до Верховного Суду був доповідачем щодо кандидатури Валентини Сімоненко. У підсумку її призначили, попри очевидну безграмотність та негативний висновок Громадської ради доброчесності. Він же був доповідачем у дисциплінарному провадженні щодо Сімоненко за встановлене НАЗК порушення нею правил декларування. У підсумку справу закрили без будь-якого покарання.

❖ На посаді члена ВРП проявився активним захисником суддів Майдану. А під час винесення рішення про звільнення з посади «символа судової корупції» Артура Ємельянова не лише виступив проти цього, але й написав окрему думку. Також виступав за те, щоб Ємельянову замість ганебного звільнення дати можливість піти у відставку зі збереженням статусу судді та довічного утримання.

❖ Під час розгляду дисциплінарних скарг Маловацький теж допомагає суддям уникати відповідальності. Так, він не побачив жодних проблем у тому, що суддя Цюкало збрехав на кваліфікаційному оцінюванні та сумнівно отримав три земельні ділянки та ще й не задекларував їх.

❖  Розглядав скаргу на суддю Печерського суду С.Шапутько, яка очевидно затягнула справу щодо ДТП за участі судді ОАСКу І.Качура і таким чином звільнила його від відповідальності. Маловацький не побачив жодних порушень у діях Шапутько чим явно сприяв круговій поруці серед суддів.

❖ За його заявою ВРП звернулася до ГПУ, СБУ, НПУ, Мін'юсту та МЗС щодо оцінки дій ГО «Центр протидії корупції» та його голови правління В.Шабуніна. Так неадекватно ВРП відреагувала на коментарі у Фейсбуці пов'язані із відмовою звільнити суддю Євгена Аблова. ВРП назвала дії активістів погрозами насильством і перешкоджанням діяльності Вищої ради правосуддя.

❖ Маловацький є одним з найактивніших противників судової реформи із залученням міжнародних експертів та громадськості. Також активно виступає проти Антикорупційної стратегії, розробленої НАЗК. За нашою інформацією, саме він є ініціатором заяви пресофісу ВРП, у якій фактично звучать погрози суддям, які голосували за постанову Пленуму Верховного Суду із засудженням дій суддів ОАСКу.
Згідно з електронною декларацією, Маловацький має великий житловий будинок площею 445 кв. м і землю під ним у Горбовичах під Києвом, які він оцінив на момент набуття у понад 310 000 дол. США.  Відповідно до особисто підписаної О.Маловацьким Декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 08.02.2013 будівництво будинку розпочато у листопаді 2012 та закінчено у грудні 2012. Однак з гугл-карт випливає, що будівництво насправді розпочалось як мінімум у 2010, а у 2011 році будинок вже був завершений. Тобто у документах вказана явна неправда.

Окрім того, є власником двох квартир у столиці. Останню, площею 118 кв. м набув у 2018 році, але забув вказати її вартість.

Спільно з Наталією Маловацькою розпоряджаються дороговартісними автомобілями BMW X4 та Infiniti QX70.

Член ВРП досі контролює ТОВ «Юридична компанія «Юс Новітас».
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Матвійчук Віктор Володимирович
Член Вищої ради правосуддя, член Третьої дисциплінарної палати

Майже всю свою професійну кар'єру працював прокурором на Херсонщині. Однак у 2011-2015 роках займався адвокатською діяльністю. Від 2015 року був прокурором Дніпропетровської області.

Членом Вищої ради правосуддя обраний на Всеукраїнській конференції прокурорів 2018 року. Включений до складу Третьої Дисциплінарної палати.

Від 2015 отримав низку нагород і звань від президента Петра Порошенка: звання державного радника юстиції, звання заслуженого юриста та орден за заслуги 3 ступені.
Згідно з декларацією родинних зв'язків за 2013-2017 роки, дружина члена ВРП Матвійчук Лариса Григорівна від 2012 року займається адвокатською діяльністю. Вона не мала доходу за підсумками 2018 року.

Віктор Володимирович має також сина Дениса, який працює в прокуратурі Херсонської області, але чомусь у декларації родинних зв'язків він не вписаний.
❖ На посаді прокурора Матвійчука звинувачували в корупційному скандалі, пов'язаним з крадіжкою 62 тонн труб, через що держава втратила 18 мільйонів гривень. За твердженням правозахисника Олега Мартиненка, кримінальне провадження порушила Херсонська СБУ, але зрештою справу передали до Миколаївської прокуратури, де інцидент визнали не крадіжкою, а «реконструкцією» зрошувальної системи. Правозахисник стверджував, що тодішні керівники обласної прокуратури отримали персональні вигоди з оборудки.

❖ На посаді члена ВРП Матвійчук займав типову для інших членів ВРП позицію, яка допомагала більшості суддів уникати відповідальності. Підтримав відмову у відстороненні Павла Вовка та інших суддів ОАСКу, голосував проти Антикорупційної стратегії та за те, що виклик членів ВРП на допит у НАБУ це тиск на ВРП. 

❖  Як доповідач він повернув без розгляду скаргу на голову Голосіївського суду м. Києва Н. Чередніченко, яка в часи Майдану засуджувала невинних за поїздку до Межигір'я Януковича, а сама приховала свою постанову від оприлюднення в реєстрі.

❖  Був доповідачем і у справі щодо судді Артемівського суду Донецької області Лілії Шевченко, яка була кандидатом у ВККС. Активісти виявили численні факти затягування нею справ щодо притягнення до відповідальності нетверезих водіїв. Однак у ВРП не побачили жодних порушень у діях судді. Аналогічну позицію зайняв при розгляді скарги на ще одного кандидата до ВККС - судді Фазикоша О.В.

У 2019 році придбав квартиру в Києві площею 198 кв.м та вартістю понад 10 млн. грн. Того ж року дружина члена ВРП отримала дохід від продажу нерухомого майна в понад 4 млн грн, проте, в попередніх деклараціях у дружини члена ВРП не було жодної нерухомості такої вартості.

У власності подружжя три земельні ділянки в межах Херсонської області (0,12, 0,10 та 1 га) дружина Лариса Григорівна з 2010 року володіє квартирою в Херсоні на 155 кв. м. У декларації зазначено, що її вартість становила 127 176 грн.

Житло з найбільшою площею у 298 кв. м отримав Віктор Матвійчук 2008 року. Згідно з реєстром, свідоцтво про право власності видане Херсонським виконкомом. Отже, йдеться про приватизоване службове житло.

У подружжя також є два гаражі, паркінг та офісне приміщення в Херсоні на 157 кв. м. Останнє теж було надане Ларисі Матвійчук Херсонською міською радою на підставі рішення виконкому.

За даними розслідування PROSUD, донька Аліна Матвійчук, будучи студенткою, стала власницею просторої одеської квартири в новобудові та двома паркомісцями.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Прудивус Олег Васильович
Член Вищої ради правосуддя, член Другої дисциплінарної палати

Від 2007 року суддя, а згодом – голова Запорізького окружного адміністративного суду. Обраний членом Вищої ради правосуддя з'їздом суддів України 2018 року. Включений до складу другої дисциплінарної палати. Олег Прудивус також був у списку наперед визначених, та, очевидно, погоджених в Адміністрації Порошенка членів ВРП.

Є особливо наближеним до голови ОАСКу Павла Вовка та його заступника Євгена Аблова.
Дружина Прудивуса Нелла є бізнес-партнером через фірму «Страхова компанія «Кредо» Наталії Бандурової, дружини нардепа від «Волі народу» Володимира Бандурова.
❖ Зафіксований на “плівках Вовка”, з яких випливає, що він знаходиться у близьких стосунках з Павлом Вовком, який йому розповідав щодо своїх планів щодо захоплення влади у ВККС, зокрема про призначення членом ВККС Миколи Сіроша. 


❖ Є суддею Майдану. У часи Євромайдану Прудивус постановив заборонити мирні зібрання громадській організації та фізичній особі, але Вища рада правосуддя відмовилась відкривати щодо нього дисциплінарну справу. Вища кваліфікаційна комісія навмисно провела його оцінювання в час, коли в попередньої Громадської ради доброчесності припинились повноваження, а нової ще не було обрано.

❖ Від 2014 року член ВРП Прудивус щороку на два тижні їздить до Москви святкувати Новий Рік. А ще близько місяця відпочиває там щоліта. У березні 2014 році, якраз після окупації Криму він поїхав до Москви та провів там майже 40 днів. У серпні 2014 року він майже місяць перебував у Криму.

❖ Прудивус підтримує дружні стосунки з відомим суддею Окружного адмінсуду Євгеном Абловим. Був на відомому святкуванні його дня народження і паралельно розглядав скаргу на нього. Лише після заявленого відводу визнав дружні стосунки з Абловим, що змусило дисциплінарну палату задовольнити відвід Прудивусу.

❖ ГПУ ініціювала відвід Прудивуса О. В. під час розгляду питання про відсторонення іншого судді Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка. Заяву про відвід вмотивовано тим, що ГПУ отримала дані щодо щонайменше товариських відносин члена Вищої ради правосуддя Прудивуса О. В. з Вовком, Погрібніченком і Шепітком, ВРП задовольнила цей відвід

❖ Прудивус був доповідачем під час розгляду скарги на суддю Майдану з Києво-Святошинського суду Владислава Лисенка. Він позбавив прав керування більше як 10 учасників поїздки до Межигір'я 2013 року, але в декларації доброчесності збрехав, що не виносив так рішення. Навіть ВККС визнала брехню Лисенка. А от Друга дисциплінарна палата вирішила, що Лисенко нічого не порушив і відмовилась його карати.

❖ Доповідач у справі Артура Ємельянова, звільнення якого досі не відбулося. Завдяки цьому у 2019 році Ємельянов отримав 191 199 грн. суддівської винагороди.
Згідно з декларацією, у власності Олега Прудивуса та його дружини 4 квартири в Запоріжжі (площами 100, 77, 45 та 32 кв. м), а також квартира площею 51 кв. м та гараж на 19 кв. м у Росії.

Прудивус досі є власником цінних паперів, яких суддя зобов'язаний позбуватися.

Торік став орендувати невелику квартиру в Києві.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Розваляєва Тетяна Самуілівна
Член Першої дисциплінарної палати

У грудні 1991 стала суддею Харківського районного народного суду міста Києва.

07.2002–09.2008 – суддя Київського апеляційного господарського суду.

10.2008–09.2016 – суддя Вищого адміністративного суду України.

З жовтня 2017 – засновник «Адвокатського бюро «Тетяни Розваляєвої».

04.02.2020 – призначена членом Вищої ради правосуддя за квотою Президента.

Син, Розваляєв Дмитро Станіславович, адвокат, за даними членкині ВРП працює юристом у малому приватному підприємстві "Анігер".
❖ Була доповідачем при розгляді відомого позову судді Волкова. ЄСПЛ у справі "Олександр Волков проти України" визнав рішення Розваляєвої таким, що порушує п. 1 ст. 6 Конвенції. Надалі це рішення стало підставою для міжнародних експертів стверджувати про системні недоліки судової системи України та необхідність її реформування.

❖ Входила у колегію суддів Вищого адміністративного суду, яка 21 червня 2011 ухвалила рішення у справі судді І.Бондаренка, який був звільнений за порушення присяги. Надалі ЄСПЛ рішенням «Куликов та інші проти України» визнав у процедурі його звільнення порушення Конвенції, зокрема права на справедливий суд (ч.1 ст.6).

❖ Входила до складу п'ятої суддівської палати Вищого адміністративного суду, яка була створена для розгляду позовів до президента, Верховної Ради, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів. За даними експертів створення такої палати дозволяла владі Януковича контролювати всі важливі рішення та свідчила про певну залежність таких суддів.

❖ На посаді члена ВРП Тетяна Розваляєва займала типову для ВРП позицію, яка допомагала більшості суддів уникати відповідальності: підтримала відставку суді О.Струкова та відмову у відстороненні Павла Вовка та інших суддів ОАСКу, голосувала проти Антикорупційної стратегії та за те, що виклик членів ВРП на допит у НАБУ це тиск на ВРП.

❖ Розглядала скаргу на суддю Печерського суду Катерину Середу. За даними розслідування Prosud її статки явно не відповідають доходам та не все майно показано у декларації. Однак Розваляєва не знайшла підстав хоча б для відкриття дисциплінарного провадження.
.


Декларація Тетяни Розваляєвої доволі скромна - у власності дві земельні ділянки з невеличким будинком у Полтавській області, а також квартира чоловіка у Києві, набута ще у 2007 році.

З транспортних засобів у власності членкині ВРП - старенький Suzuki Grand Vitara, 2008 р.в. Новіші автомобілі - HONDA ACCORD 2011 р.в. та VOLVO S60 2013 р.в. є в її користуванні, а власником є невістка Разваляєва Анастасія Михайлівна.

У сина членкині з 2014 року є у власності квартира на майже 100 кв. у Києві на проспекті Миколи Бажана.


Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Худик Микола Павлович
Член Вищої ради правосуддя, секретар Другої дисциплінарної палати

1999 року призначений суддею Кам'янець-Подільського міського суду Хмельницької області. На вказаній посаді пропрацював до 2007-го. Саме тоді його перевели до Ярмолинецького райсуду Хмельницької області, який Микола Павлович згодом очолив. За Януковича перейшов на роботу до Апеляційного суду Києва під керівництво скандальновідомого судді-втікача Антона Чернушенка.

Обраний членом Вищої ради правосуддя 2017 року під час позачергового з'їзду суддів України. Нині – секретар Другої дисциплінарної палати.
Відповідно до декларації родинних зв'язків, у Худика в родині ніхто більше не працює в правоохоронних чи судових органах. Однак це в Україні, а от у Білорусі та Росії родичі члена ВРП обіймають високі пости.

Так, рідний брат Худика – Андрій Павлович – навчався в Академії держслужби при президентові РФ і до 2017 року був заступником Управління справами адміністрації президента Білорусі Олександра Лукашенка. Наразі очолює Міністерство природних ресурсів Республіки Білорусь.

Інший брат – Василь Павлович від 1995 року працює на різних посадах в органах внутрішніх справ Росії. А 2017 року призначений начальником поліції у м. Тула. Нагороджений медалями «За отличие в охране общественного порядка», «За доблесть в службе» и «За боевое содружество».

Син - Назар Худик. За даними його сторінки у Фейсбуку працює у БНХ Украина (Товаропровідна мережа Білоруського державного концерну по нафті й хімії “Белнефтехим").
❖ Худик засвітився і на «плівках Вовка». Начебто в одній із зафіксованих розмов відвідувач голови Адмінсуду Києва хвалився, що може через Худика «вирішити питання». Прокурор під час розгляду клопотання про відсторонення Вовка навіть заявляла йому відвід, але ВРП відмовила в його задоволенні.

На оприлюднених у вересні 2020 року записах НАБУ Павло Вовк давав вказівку Худику, що потрібно відкрити дисциплінарне провадження щодо судді Верховного Суду Ханової. Як випливає з ухвали другої дисциплінарної палати ВРП від 04.11.2019 Худик дійсно пропонував відкрити провадження за скаргою підконтрольної Вовку громадської організації, але палата не погодилась з його пропозицією. Це свідчить, що член ВРП прислухався до вказівок Вовка.

❖ Був доповідачем у справі щодо брехні судді Ольги Ступак на конкурсі до Верховного Суду. У ході розгляду підтвердився факт, що вона сказала неправду ВККС щодо обставин виведення її квартири зі службових. Тобто стала суддею Верховного Суду завдяки брехні. Худик підготував висновок, згідно з яким Ступак це зробила ненавмисно і її не варто карати. У підсумку справу щодо Ступак закрили.

❖ Микола Худик був доповідачем зі скарг на суддів Шевченківського суду м. Києва Володимира Бугіля та Віталія Циктіча. Вони розглядали справу з обвинувачення в хабарництві члена ВРП Павла Гречківського, якому вони фактично зобов'язані своєю посадою. Раніше Гречківський розглядав скарги на цих суддів, але до відповідальності їх не притягнуто. За таких умов Циктіч та Бугіль мали б заявити собі самовідвід, але не зробили цього. Це очевидне порушення, але завдяки Миколі Худику, скаргу на них навіть не розглянули, а повернули без розгляду.


❖ На конкурсі до Верховного Суду завдяки Миколі Худику Верховним суддею став Сергій Могил – племінник Сергія Ківалова, якого ГРД визнала недоброчесним. Він став суддею в умовах реального конфлікту інтересів, оскільки є племінником Сергія Ківалова, автора постанови про призначення його суддею.

❖ У травні 2018 року у ВРП надійшла рекомендація ВККС про звільнення судді апеляційного суду Рівненської області Анжеліки Шеремет у зв'язку із невідповідністю займаній посаді. Її справа потрапила до Худика, який майже 2 роки тягнув і лише 10.03.2020 виніс її на розгляд ВРП. За цей час вона отримала право на відставку, чим і скористалась. При цьому питання про розгляд даної рекомендації було поставлено другим у порядку денному, а першим питанням - розгляд заяви про відставку судді Шеремет А.М. У підсумку ВРП задовольнила заяву судді про відставку, а рекомендацію про звільнення залишила без розгляду, у зв'язку із відставкою. При цьому М.Худик голосував за відставку та не заперечував проти неї, попри наявність підстав для звільнення судді. Таким чином Шеремет А.М. при наявності висновку про її невідповідність займаній посаді вийшла у відставку, отримала значну вихідну допомогу та право на довічне грошове утримання. За цим фактом ТУ ДБР у м.Києві зареєструвало кримінальне провадження № 62020100000001058.

❖ З 10.01.2020 Худик розглядав скаргу щодо судді Верховного Суду Валентина Сердюка, якого спіймали п'яним за кермом. Відповідно до закону Худик мав розглянути її протягом 60 днів. При цьому аналогічна скарга розглядалась Першою дисциплінарною палатою ВРП, яка 22.05.2020 вирішила внести подання про звільнення В.Сердюка з посади. Натомість Худик взагалі не побачив жодних підстав для дисциплінарного провадження та 03.07.2020 залишив скаргу без розгляду. Для такого сумнівного рішення Худику знадобилось 175 днів, що майже в тричі перевищує встановлений законом строк.
У Києві родина Худиків має в користуванні лише одну квартиру площею 117 кв. м, власницею якої є його 67-річна теща. Ця квартира отримана членом ВРП як службова, яку він потім приватизував на тещу. На момент отримання квартири він начебто проживав у гуртожитку з родиною з 5-ти осіб, в тому числі з мамою і тещею для того, аби отримати більшу площу.

У рідному Кам'янці-Подільському має власне житло. Разом із дружиною володіє квартирою, землею, будинком на 312 кв. м. Даний будинок використовується як готель Гранд Каньон, який має власний сайт. Номери в готелі можна забронювати на багатьох сайтах, а з відгуків випливає, що він повноцінно функціонує уже декілька років. Зі сторінки готелю у Фейсбці відомо, що автором ідеї та дизайнером готелю є саме Микола Худик. Але от вартість будинку йому невідома й у декларації не вказана. Це не дає можливість оцінити відповідність витрат його доходам.

Також родина володіє магазином та кафе. А ще – 200 соток землі у Врублівцях – селі на Дністрі, де мають нерухомість чимало суддів та депутатів.

Пересувається нинішній член ВРП Худик на Ford Kuga 2011 року, який оформлений на 81-річну маму Зінаїду. Також на дружину Світлану Худик оформлені Volkswagen Jetta та AUDI A3 невідомої для суддівської родини вартості.

Світлана Ярославівна зареєстрована підприємцем і спеціалізується на роздрібній торгівлі та здачі майна в оренду. Торік заробила 928 тис. грн. У 2015 році задекларувала лише 54 000 грн. доходу від підприємницької діяльності. У 2016 - 86 000 грн. Однак після того, як чоловік пішов працювати у ВРП її доходи зросли вдесятеро.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Шапран Віктор Валентинович
Член Вищої ради правосуддя, секретар Першої дисциплінарної палати

Вперше став суддею Харківського райсуду міста Києва 1998 року. 2008-го перейшов на роботу в Київський апеляційний господарський суд. Склав присягу члена Вищої ради правосуддя 2017 року під час XIV позачергового з'їзду суддів. Секретар першої дисциплінарної палати.
- Шапран Олександр Вікторович (син) – прокурор Київської місцевої прокуратури №2 м. Києва. Попри скромні доходи, молодий прокурор їздить на Volkswagen Passat 2012 року випуску.

- Словачевський Олексій Миколайович (двоюрідний брат) – Оперуповноважений СБУ. Раніше працював на посадах слідчого, заступника, начальника відділу, старшого слідчого в СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в місті Києві, Дарницькому УП ГУ НП у місті Києві, СУ ГУ НП в Київській області;

- Оніщук Іван Васильович (зять) – був депутатом Середньодеражнянської сільської ради Новоград-Волинського району Житомирської області;

- Павлюк Сергій Олександрович (племінник) – помічник судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області.
❖ Віктор Шапран був доповідачем у скарзі на суддю Окружного адмінсуду м. Києва Ірину Васильченко. Вона відмовила у відводі відомому судді Євгену Аблову, закривши очі на факти упередженості Аблова у справі проти члена ВККС Тараса Лукаша. Шапран же закрив очі на порушення Васильченко І. П. при розв'язанні питання про відвід, таким чином суддя Васильченко уникла будь-якого покарання.

❖ Віктор Шапран був у складі колегії, яка винесла рішення щодо «Судді Майдану» Світлани Богінкевич. Вона позбавила прав керування трьох водіїв, які у грудні 2013 їздили до Межигір'я. Покарання від ВРП за свої рішення суддя отримала достатньо лояльне: ВРП визнала порушення з боку судді, але замість звільнення направила повчитись до Школи суддів. А ще дала два місяці відпочити (відсторонення від правосуддя) і зобов'язала її пройти кваліфоцінювання. Весь цей час Богінкевич отримувала зарплату (лише 2 місяці без надбавок).

❖ На конкурсі до Верховного Суду він як доповідач не побачив жодних проблем у судді Ігоря Дашутіна, якого Громадська рада доброчесності визнала недоброчесним. Цікаво, що НАБУ затримало на хабарі голову Господарського суду Сумської області Коваленка О. В. за кермом службового автомобіля судді Дашутіна.

❖  Шапран був доповідачем у справі звільнення судді Господарського суду Одеської області О.Ровинського. Рішенням від 25 травня 2018 ВККС рекомендувала його звільнити як такого, що не відповідає займаній посаді. Понад два роки рекомендація просто не розглядалась, а у червні 2020 ВРП відмовилась звільняти суддю. 

❖ Також Шапран з березня 2019 розглядає рекомендацію ВККС про звільнення судді Київського окружного адміністративного суду Панової, як такої, що не відповідає займаній посаді. 

❖ Голосував за відставку голови Октябрського суду м.Полтави Струкова, котрий масово “відмазував” водіїв у стані сп'яніння. Паралельно щодо Струкова розглядалась дисциплінарна справа, яка могла призвести до його звільнення з посади без довічних виплат. Але завдяки відставці він уник цього та отримав право на довічні  виплати.

❖ Шапран був доповідачем за скаргою на колегу Струкова суддю цього ж суду - Н.Тимошенко, яка теж затягувала розгляд справ щодо п'яниць, що дозволяло їм уникнути покарання. ВРП відмовилась навіть відкрити справу за цією скаргою.

Ще до обрання на посаду члена ВРП Шапран із родиною був непогано забезпечений житлом. Згідно з декларацією, разом із дочкою ділить столичну квартиру площею 91,5 кв. м, та користується ще двома квартирами – 55,3 та 74,6 кв. м, що належать цивільній дружині Шапран Аллі Костянтинівні та сину Шапрану Олександру Вікторовичу.

Родина спільно будує чималий будинок у Києві з задекларованою площею 373 кв. м. на земельній ділянці площею 0,10 га в Києві вартістю 400 тис. грн, якою володіють з 2009 року. Вперше цей будинок з'явився в декларації за 2015 рік. Тобто, якщо вірити деклараціям, його не можуть добудувати вже понад 4 роки. Однак з фото на Google maps ще у 2015 році цей будинок виглядав вже повністю завершеним та обжитим. Окрім того, з даних сервісу Google Earth видно, що будівництво будинку розпочалось у 2010 році, у 2011 році він вже був під дахом, а у 2013-2014 повністю облаштована територія біля будинку. Дуже ймовірно, що член ВРП навмисно не реєструє коштовну нерухомість, щоб не допустити можливості отримати дані про її реальну вартість, а також не сплачувати податки на нерухомість.

Автомобілями пересувається лише цивільна дружина Алла Костянтинівна. Їй належать Volkswagen Golf за 416 тис. грн та елітний Mercedes-Benz GLE 250 2018 р. в., вартістю в 1,71 млн грн.

Алла Шапран підприємець, але бізнес за підсумками 2018 року приніс лише 252 тис. грн. Її основний профіль – здача в оренду нерухомості.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Швецова Лариса Анатоліївна
Член Вищої ради правосуддя, секретар Третьої дисциплінарної палати

Призначена суддею Дергачівського районного суду Харківської області 2002 року. 2006-го перейшла на роботу в Апеляційний суд Харківської області. Членкинею Вищої ради правосуддя Ларису Швецову обрали на початку березня 2018-го з'їздом суддів. Нині секретар третьої дисциплінарної палати.
Чоловік членкині ВРП Швецов Ігор Анатолійович до 2014 року обіймав посаду прокурора Червонозаводського району міста Харкова. Нині на пенсії.
❖ Відповідно до записів НАБУ, голова ОАСКу Павло Вовк давав Швецовій вказівки відмовити у відкритті дисциплінарного провадження щодо судді ОАСКу Анни Кузьменко. Саме це Швецова й зробила в ухвалі третьої дисциплінарної палати ВРП від 24 липня 2019 року.

❖ У 2017 році Швецова пробувала потрапити у Верховний Суд, але вибула з конкурсу за результатами підсумкового рейтингу. Громадська рада доброчесності затвердила щодо неї негативний висновок, бо порушила правила декларування та виносила рішення, перебуваючи в конфлікті інтересів.

❖   Розглядала скаргу на суддю Шевченківського суду м.Києва Олену Мєлєшак, яка достроково звільнила  вбивцю дворічної дитини. Апеляційний суд встановив численні порушення та скасував ухвалу Мєлєшак. Проте злочинець одразу після звільнення зник та наразі оголошений у розшук. За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження за винесення суддею завідомо неправосудного рішення. 

Швецова не побачила порушень у діях Мєлєшак. Третя дисциплінарна палата ВРП  відмовила у відкритті провадження. В Ухвалі від 22.07.2020 мотивація відмови складається з одного речення - “доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням.

❖ Швецова була доповідачем при розгляді скарги на голову Октябрського суду м. Полтави Олександра Струкова, який відомий своїм переслідуванням судді-викривачки Лариси Гольник. Скарга стосувалася фактів закриття Струковим лише за останні 2 роки понад 130 справ щодо водіїв, спійманих п'яними за кермом. Однак вона не спішила навіть винести це питання на розгляд ВРП. Також відмовилась скаржнику надати матеріали справи для ознайомлення.

Після відкриття дисциплінарного провадження, щоб уникнути покарання, Струков подав заяву про відставку. Наявність дисциплінарного провадження є підставою для зупинення розгляду справи про відставку, однак Швецова при розгляді питання навіть не запропонувала це зробити та проголосувала за почесну відставку Струкова.

❖  Була доповідачем у справі за скаргою адвоката голови Окружного адміністративного суду м.Києва Павла Вовка та гр. Таранова М.А. на суддю Мелітопольського районного суду Запорізької області Віктора Фоміна. Скарги стосувалися задоволення Фоміним клопотань детективів НАБУ у справах, що стосуються Вовка та екссудді Господарського суду Харківської області Попович. Ця справа мала усі ознаки переслідування судді за рішення проти Вовка, а скарга від Таранова М.А. виявилась фейковою. 

❖ Рекомендувала призначити безстроково Едуарда Бовкуна, котрого, впродовж п'яти років, судили за отримання хабаря. 

Згідно з декларацією за 2019 рік, у Києві Швецова немає власного житла та орендує квартиру площею 39 кв. м. Натомість у Харкові вона спільно з чоловіком володіє квартирою площею 65 кв.  м та будинком на 179 кв.м. Також у власності Швецової будинок площею 97 кв. м у Харківській області.


За даними розслідування PROSUD будинок площею 179 кв. м та вартістю 1,15 млн грн, становить фактично половину задекларованих доходів за 5 років.

У висновку Громадської ради доброчесності написано, що суддя не декларувала автомобілі, якими її чоловік мав право керувати на підставі доручення. Окрім цього, за висновком Громадської ради доброчесності, Швецова мала право користуватися та розпоряджатися ще двома автомобілями, яких немає в усіх деклараціях судді, а саме: Volkswagen Transporter 1998 р. в. (термін довіреності – 25.01.2013 –25.01.2018) та Subaru Impreza (термін довіреності – 10.04.2014 – 10.04.2021).

Відповідно до декларації у 2018 Швецова продала автомобіль, Chevrolet Niva за 149 000 грн, хоча ринкова вартість такого авто від 250 тис. грн. Дуже ймовірно, що цю ціну підганяли під ліміти готівкових розрахунків.
Біографія
Родинні зв'язки
Діяльність
Майно
Шелест Світлана Богданівна
Член Вищої ради правосуддя, член Першої дисциплінарної палати

Обрана суддею арбітражного суду Івано-Франківського області 1999 року. 2008-го переведена до Києва: спочатку до Окружного адмінсуду Києва, а в 2010-му – до Київського апеляційного адміністративного суду.

Обрана членом Вищої ради правосуддя на позачерговому з'їзді суддів України. Включена до складу Першої дисциплінарної палати. Шелест також перебувала в переліку заздалегідь узгоджених з Адміністрацією президента Порошенка кандидатур.
Згідно з декларацією родинних зв'язків за 2013-2017 роки, дочка Шелест Вікторія Володимирівна працювала юристом у ТОВ «ЮФ ай сі еф».

Сестра: Седлер Олена Іванівна - адвокат.
❖ Будучи суддею Світлана Шелест розглядала апеляційну скаргу Київської міської ради на відоме рішення Є.Аблова від 09.12.2013 у справі № 826/19488/13-а, яким він фактично зобов'язав беркут  розігнати Майдан.  Ухвалою від 20.08.2014 Шелест відмовила у визнанні причин пропуску строку для апеляційного оскарження поважними та у відкритті апеляційного провадження. Таким чином заблокувала можливість скасування рішення Є.Аблова. На записах НАБУ з кабінету Павла Вовка є епізод, де Вовк заявляє, що долучився до порятунку Аблова від покарання. Цілком ймовірно, що така Ухвала С.Шелест теж є наслідком такого впливу.

❖ Як суддя Шелест у колегії задовольнила апеляційну скаргу представника Партії Регіонів та визнала неправомірними дії дільничної виборчої комісії щодо недопущення офіційного спостерігача в приміщення для голосування на виборах народних депутатів України у 2012 році в одномандатному окрузі №94. Рішення стало підставою того, щоб голосування 1253 громадян визнали недійсними. Переможцем на окрузі став представник партії Регіонів Руслан Бадаєв.

❖ Була доповідачкою при підготовці висновку ВРП щодо проєкту Антикорупційної стратегії до 2015 року. Виступила з різкою критикою Стратегії, особливо щодо заходів з очищення судової влади.

❖ Світлана Шелест як член ВРП розглядала скаргу на суддю Верховного Суду Валентина Сердюка, якого патрульні спіймали п'яним за кермом. Раніше Сердюк намагався довести в суді, що за кермом був не він, а його товариш. Але суд не повірив абсурдній версії верховного судді, яка спростовувалась відеозаписами з камер патрульних і позбавив його права керування авто на 1 рік. Під час розгляду скарги Шелест закрила очі на те, що Сердюк прямо брехав у суді та повернула цю скаргу без розгляду.

❖ Була доповідачкою за скаргою на суддю Нововолинського суду Волинської області М. Ушакова, який за даними місцевих журналістів очолює рейтинг суддів Волині, які є лояльними до водіїв, яких затримують п'яними за кермом. У 2019 році цей суддя притягнув до відповідальності лише 25 % водіїв, протоколи на яких надійшли до нього. Інші 75 % уникли покарання. Шелест не побачила у цьому жодних порушень.
Також розглядала скаргу на суддю ОАСКу І.Качура на його поведінку у приватному житті.  Зокрема він протиправно забрав свою малолітню дочку від матері та перешкоджав їй у побаченнях з дитиною. Коли ж суд зобов'язав Качура забезпечувати побачення матері з дочкою щосуботи він не виконував рішення суду. Скаржник вважав, що невиконання суддею судового рішення є негідною поведінкою, що порочить звання судді. Однак Шелест повернула скаргу без розгляду, оскільки вважала, що суддя в особистому житті може робити, все що заманеться. Це суперечить практиці ВРП, а тому це рішення є додатковим  свідченням лояльності Шелест до суддів ОАСКу.

❖  Подала недостовірну інформацію у Декларації родинних зв'язків, забувши внести свою сестру Олену Седлер. 

2015 року прийняла в подарунок від матері велику квартиру у самому центрі Києва в ЖК Липська вежа площею 148 кв. м. Вартість подібних апартаментів від 20 до 50 млн грн.

Мати пенсіонерка, за спеціальністю - лікар-невролог. За твердженням членкині ВРП, працювала за кордоном та доглядала за інвалідами-пенсіонерами. Ці кошти,  а також сімейні заощадження вона вклала у нерухомість, яку згодом продавала. Загалом з пояснень Шелест випливає, що її мати отримала дохід у розмірі 1,74 млн грн. Водночас з 2009 по 2013 рік мати судді витратила 3,59 млн грн., що більш ніж у два рази перевищує доходи, які суддя зазначила у своїх поясненнях.

До речі, сестра Седлер Олена Іванівна теж отримала від матері цінний подарунок - розкішну квартиру в елітному комплексі ЖК “Альпійське містечко”.

Відповідно до декларацій за 2012 - 2014 рік загальний дохід сім'ї Шелест склав 1 496 757 грн. Однак на кінець 2014 року у Світлани Шелест був банківський вклад у розмірі 800 000 грн., а у чоловіка 1 000 000 грн. Це більше ніж на 300 000 перевищує усі їх доходи за 3 роки. При цьому вони задекларували 126 955 грн. витрат на утримання та страхування майна. Також витратили 471 000 грн. на купівлю автомобіля Lexus RX 350.

Дочка Шелест - Вікторія через рік після закінчення інституту теж отримала у дар квартиру в Києві на 92 кв. м. Оприлюднення цієї інформації не завадило Шелест успішно подолати кваліфікаційне оцінювання у ВККС.
Що далі?
На виконання міжнародних зобов'язань та обіцянок суспільству президент повинен внести законопроєкт, який дозволить очистити чинну ВРП та запровадити прозорий конкурс для добору доброчесних та професійних майбутніх членів ВРП та ВККС.

Наразі проєкти Зеленського (зокрема № 3711) не вирішують, а навіть поглиблюють цю проблему. На істотні його вади звернула увагу і Венеційська комісія.

Тому усі очікують від президента та парламенту прийняття комплексного закону, який перезавантажить ВРП та запустить справжню судову реформу.

Аналіз підготовлено Всеукраїнським об'єднанням "Автомайдан" у рамках проєкту PROSUD та Фундацією DEJURE
Made on
Tilda